Історія економічної теорії
інші роботи вид роботи: реферат; мова: українська
Ситуація у галузі дослідження та викладання історико-економічних наук (економічної історії, історії економічної думки, історії галузевих економік тощо) в Україні (як і в інших пострадянських республіках) наприкінці 90-х років докорінно відрізняється від тієї, в якій доводилось працювати українським радянським історикам-економістам кінця 80-х років. “Перестройка” відкрила можливості для виявлення і констатації кризового стану історико-економічних наук у колишньому СРСР і на рівні досліджень, і на рівні навчальних дисциплін, які дедалі більше відставали від світових досягнень. У зв’язку з цим критикувалися серйозні недоліки в галузі історико-економічних наук, хоч критичний аналіз незадовільного стану не розкривав його глибинних причин. Вихід з кризи вбачався в перебудові марксистсько-ленінського економічного вчення, теорії та практики соціалізму, тим часом історія економічних вчень як навчальна дисципліна перебувала у жалюгідному стані. Пізніше проф. Є. М. Майбурд (Росія) охарактеризував цей стан таким чином: ”Справедливо заслуживши у студентському середовищі славу одного з найнудніших занять, історія економічної думки перебувала на задвірках економічних наук замизкана і недорікувата, що пильно охоронялася від свіжих підходів псевдовченими”[1]. Треба лише додати, що абсолютна більшість навіть студентів-економістів були взагалі позбавлені можливості вивчати таку дисципліну. Протягом 90-х років у сфері дослідження та викладання історико-економічних дисциплін відбулися помітні позитивні зрушення, викликані, безперечно, докорінним зламом в історичній долі України, суспільно-економічних відносинах, у вітчизняній системі вищої освіти. Вони невіддільні від процесів системної трансформації ринкового типу, що здійснюються нині в країні, від загального розвитку української економічної науки...
