Двигун зовнішнього згорання - двигун Стірлінга
інші роботи вид роботи: реферат; мова: українська
Довгий час були невиправдано забуті, останнім часом знаходять усе більше застосування, в основному через такі свої особливості як можливість використання будь-яких джерел тепла (наприклад, сонячної чи ядерної енергії), невимогливість до виду паливу і низькій токсичності вихлопних газів (при використанні органічного палива). Двигун Стірлінга — теплова машина, що працює не тільки від спалювання палива, але від будь-якого джерела тепла, наприклад — сонячних променів. Відноситься до двигунів зовнішнього згоряння. Двигун Стірлінга був уперше запатентований шотландським священиком Робертом Стірлінгом 27 вересня 1816 року. Однак перші елементарні «двигуни гарячого повітря» були відомі ще наприкінці 17-го століття, задовго до Стірлінга. Досягненням Стірлінга є додавання очисника який він назвав «економ». У сучасній науковій літературі, цей очисник називається «регенератор» (теплообмінник). Він збільшує продуктивність двигуна утримуючи тепло в теплій частині двигуна в той час як повітря прохолоджується. Цей процес набагато підвищує ефективність системи. У 1843 році Джеймс Стірлінг використовував цей двигун на заводі, де він працював інженером. У 1938 році фірма «Філліпс» інвестувала в мотор Стірлінга, потужністю більш двохсот кінських сил і віддачею більш 30%. Двигун Стірлінга має багато переваг і був сильно розповсюджений в епоху парових машин...
