Боротьба УПА з німецько-фашистськими окупантами (1942-1944рр.)
Украинская Баннерная Сеть
інші роботи вид роботи: реферат; мова: українська
Це послаблювало їхні сили. Для успішної боротьби з противником потрібно було об’єднати їхні зусилля, створити єдиний фронт, єдину монолітну армію. 14 жовтня 1942 р. єдина армія була створена під назвою Українська Повстанська Армія (УПА), яка, незважаючи на малочисельність, перетворилась у грізну силу для противника. В ході боротьби, відповідно до території, яку займала та чи інша її частина, УПА поділялася на чотири групи: УПА–Північ, яка діяла на території Волині і Полісся; УПА–Захід, діяла на території Галичини, Буковини, Закарпаття; УПА–Південь, на території Кам’янець-Подільської, Житомирщини, Вінниччини і південна частина Київщини; УПА–Схід, північна частина Житомирської області і північна частина Київської області й територія Чернігівщини. Тактичною військовою одиницею УПА був курінь, який мав три або чотири бойові сотні та потрібні технічні прилади. Сотня складалася із чотирьох чот, а чота – із трьох роїв. Бойова сотня нараховувала 130–200 бійців. Командирами, відповідно, були: ройовий, чотовий, сотенний і курінний. Повстанська армія складалася виключно з представників простого народу. В ній нараховувалось 77,6 % селян, 18,2 % – робітників, 4,2 % – інтелігенції. Першим командиром УПА був полковник Клячківський (псевдонім Клим Савур), начальником штабу – полковник Л. Ступницький (Гончаренко), начальником оперативного відділу – полковник М. Омелюсік. Місцем дислокації командування була Костопільщина (Рівненська область)...
