Січові стрільці – як особливе військо України
Украинская Баннерная Сеть
інші роботи вид роботи: реферат; мова: українська
Архів корпусу січових стрільців – як відомо – залишився за Збручем. Чи залишиться він у своїй скритці аж до часу, поки хтось із кількох давніх СС-ів, що знають місце сховку, зможе його видобути; чи останеться до того часу хоч один колишній член Стрілецької Ради, чи теж, може, той архів давно вже в руках більшовиків або, може, попав у несвідущі руки й пішов зовсім намарне – цього ми не знаємо. В усякому разі, здаючи собі справу, що саме через втрату архіву треба мерщій з поодиноких документів, що залишились у різних людей та в пам’яті учасників, відтворити історію січових стрільців – відповідальні керманичі січового стрілецтва вирішили вже в еміграції реалізувати цю думку та в 1921 році у Відні звернулися до І.Кедріна перейняти редакцію такого видання. І.Кедрін запропонував два проекти: один скромний, обмежений виключно до історії СС-ів, політичного висвітлення її та хронікально-стратегічного огляду боїв, з додатком існуючих документів, реєстрів, фотографічних знімків і т.д., - а все у такій же скромній технічно-видавничій формі. Другий проект, так мовити репрезентаційний, передбачував видання великого настільного альбому, який вміщав би в собі все, що й посередньо торкається історії того стрілецького легіону, себто низку історичних, військових та ідеологічних статей, тісно зв’язаних спільною державницькою тенденцією, а також відповідно дібрану белетристичну частину, що рівноважила б дещо важкий науковий та публіцистичний характер решти книжки і робила б її доступною для широких кіл. Такий характер альманаху вимагав би теж вибагливого видання...
