Символіка в романі О. Гончара "Собор"
інші роботи вид роботи: реферат; мова: українська
Собор – символ єднання людей звернення їх до найсокровенніших істин Буття, очищення душі від усього суєтного й безплідного. Адже майбутнє проростає з минулого, і горе тому народові, хто намірився відректися своєї історії, мови, культури. Будь-яке відтинання глибинних коренів моральних в ім‘я технократизму, прагматизму й подібних «ізлив» сповнена загрози непередбачуваних наслідків – розгулу бездуховності, падіння суспільства. “Собор” – глибокий, мов колодязь у таврійському степу. Історичний пам‘ятник духовної і матеріальної культури нашого народу. Витвір нев‘янучої краси мистецтва, горда поема степового козацького зодчества, незламний дух вольності, патріотизму славних рицарів Великого Лугу. “Собор ” тут як джерело, звідки бере свій початок мудрість і любов Вітчизни, до рідного народу. Роман виховує почуття патріотизму. “Собор” – образ національної душі народу. “Собор” допомагає у боротьбі з лободизмом, “лободами”, що гальмують рух до майбутнього “Собор” храм краси і історії, храм зодчества козацького. “Собор” належить всім людям планети. “Собор” дух, що єднає людство. “Собор” пристрасть епох. “Собор” формула вічної краси, храму святої краси. “Собор” нев‘януча душа степу, задушлива мрія духовності народу, його естетичних ідеалів...
