Cтиль і стилізація
Украинская Баннерная Сеть
інші роботи вид роботи: реферат; мова: українська
При художньому перекладі перекладач іноді стикається з майже непереборними труднощами. Бувають і блискучі перемоги й гіркі поразки. Шлях майстра перекладу дуже важкий. Існують різні способи перекладу і навіть виникають суперечки з цього приводу. Але насамперед художній переклад – явище естетичне: він має впливати на розум і почуття читача так само, як і оригінал. А праця перекладача - це праця над словом. Ті образи й ідеї, які автор втілив у творі своєю мовою, перекладач повинен перенести на грунт рідної культури за допомогою засобів іншої мови, шукаючи в ній найточніші відтінки значень. У художньому перекладі якнайточніше відображення змісту оригіналу має органічно поєднуватися з якнайглибшим відтворенням його стилю. Коли перекладач не зважає на стиль першотвору, він неодмінно залишається байдужим і до власного викладу. В такому разі читач одержує, по суті, не переклад іншомовного художнього твору, а більш-менш сумлінний його переказ, інформацію про нього. У ХІХ ст. в Росії набули певного поширення прозові перекази поетичних творів. Прозою переказували і “Божественну комедію” Данте, і “Дон – Жуана” Байрона. При великій неспівмірності талантів автора оригіналу і перекладача добротний переказ змісту може дати суспільству навіть більше користі, ніж зазделегіть приречені на невдачу спроби перекладу. Сучасний перекладач не мислить повнокровного сучасного перекладу поза уважним і натхненним відтворенням стилю оригіналу. Як зазначав відомий перекладач і теоретик І. Кашкін, “не послаблюючи вимог щодо загальної відповідності змальованій у першотворі дійсності… перекладач повинен відтворювати стилістичну форму автора відповідно до його творчої манери”...
