Інтелектуальна діяльність як об'єкт правової охорони
Украинская Баннерная Сеть
інші роботи вид роботи: реферат; мова: українська
1. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ І ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ОХОРОНИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЇЇ РЕЗУЛЬТАТІВ
1.1. Поняття інтелектуальної діяльності та її результату
Інтелектуальна діяльність – діяльність, заснована на розумі, розсуду, чуттєвих і пізнавальних здібностях людини.
На відміну від фізичної праці, результатом якої зазвичай є речі, результатом інтелектуальної діяльності є втілений в об'єктивній формі продукт, що його залежно від характеру називають твором науки, літератури, мистецтва, винаходом або промисловим зразком. З кожним із цих результатів пов'язані особливі умови охо-роноздатності та використання, а також здійснення та захисту прав їхніх авторів. Проте всі вони мають ряд спільних ознак.
1.2. Функції цивільного права щодо охорони
та використання результатів інтелектуальної діяльності
та прирівняних до них засобів індивідуалізації
Право інтелектуальної власності як інститут цивільного права традиційно виконує такі функції:
визнання авторства на результати розумової праці;
встановлення режиму їх використання;
матеріальне та моральне заохочення;
захист прав авторів, роботодавців та інших осіб, які набувають право інтелектуальної власності.
З огляду на характер результату визнання авторства не залежить (коли йдеться про твори літератури, науки, мистецтва) або залежить (коли йдеться про винаходи, корисні моделі, промислові зразки) від реєстрації результату.
Право інтелектуальної власності встановлює режим використання результату розумової праці, тобто визначає, хто має право і хто не має права його застосовувати. У рамках права інтелектуальної власності відбувається також надання авторам творів науки, літератури, мистецтва, винаходів та дизайнерам, їхнім роботодавцям, іншим особам особистих немайнових прав, встановлення способів і форм захисту цих прав.
Хоча розробка комерційного найменування, торговельної марки або іншого засобу індивідуалізації також вимагає певних творчих зусиль, об'єднання цих інтелектуальних продуктів у межах інтелектуальної власності з творами науки, літератури, мистецтва й об'єктами техніки зумовлене перш за все спільністю їхнього правового режиму. На обидві групи досягнень встановлюють такий вид абсолютного права, як право інтелектуальної власності.
На відміну від науково-технічних об'єктів і літературно-художніх творів, право інтелектуальної власності на які може належати в першу чергу їхнім авторам, аналогічне право на засоби індивідуалізації належить не розробнику (художнику, графіку) чи його роботодавцю, а тому, хто зареєстрував цей засіб на своє ім'я у встановленому законом порядку...
